-
1 соціальні верстви
СОЦІАЛЬНІ ВЕРСТВИ - різновид одиниць поділу суспільства на основі однієї чи кількох природних або суспільних відмінностей (етнічних, демографічних, економічних, соціальних, політичних, правових, психологічних, релігійних тощо). В період конституювання теорії С. в. (страт) соціальне розшарування пояснювалося відмінностями біологічних ознак, психології, свідомості, ідей, мотивів, стимулів, цілей, духовної культури, освіти та способу життя (Конт, Спенсер, Л. Уорд та ін.). Етапними є розробки М. Вебера, який, високо оцінюючи підхід Маркса до соціальної структури, водночас наголошував, що класовий підхід недостатньо враховує її складність, і виділяв, крім класів, статуси й статусні групи, відмінні за престижем, та партії, пов'язані з розподілом влади. В досить поширеній функціоналістській концепції (Дюркгейм, Парсонс, Шилз, Девіс, Мур) існування ієрархії С. в. пояснюється поділом праці, соціальною та функціональною диференціацією, а також погрупуванням, заснованим на панівній для суспільства системі цінностей та культурних стандартів і спрямованим на ранжування розмаїття різновидів діяльності, потребуючих різних здібностей та зусиль і по-різному винагороджуваних. Більшість сучасних фахівців згодні в тому, що формування та існування системи С. в. - багатомірний процес, зумовлений дією сукупності чинників: зайнятості, прибутку, професії, кваліфікації, району мешкання, типу одягу та житла тощо. Одним із своєрідних узагальнень цього процесу є його відома геометрична модель, за якою соціальний простір постає як такий, що складається з ряду осей, утворених різноманітними вимірюваними ознаками (професія, прибуток, житло, освіта тощо), вздовж яких пересувається індивід чи група. Подальше дослідження системи С. в. в сучасних суспільствах і перспектив її зміни за тих чи тих конкретних умов вимагає розробки не тільки чіткіших критеріїв виміру соціальної належності індивіда до того чи того класу, С. в. чи групи, піднесення точності відповідної техніки і методики, а й забезпечення надійної теоретико-методологічної основи. Адже за умов поступового переходу до постіндустріального суспільства, коли відбувається розмивання чинників і ознак поділу на класи, а в перспективі - самих класів, зростає відповідно своєрідність і значущість системи С. в., її подальшого вивчення і виваженого регулювання.І. Бойченко -
2 інститути соціальні
ІНСТИТУТИ СОЦІАЛЬНІ - поняття, запроваджене Спенсером для характеристики основних підсистем суспільства як цілісного і водночас внутрішньо структурованого складного утворення. Ґрунтуючись на розумінні суспільства як своєрідного організму, Спенсер тлумачив І.с. як властиві означеному організму і внутрішньо пов'язані між собою органи, що виконують важливі життєві функції регулювання та стабілізації соціальних процесів і підтримання стану їх взаємозбалансованості. Спенсер виділяв три основних типи І.с.: 1) ті, що забезпечують продовження людського роду (шлюб та сім'я); 2) розподільчі (економічні); 3) регулятивні (релігія, політичні організації тощо). З плином часу уявлення про І.с. істотно змінилися, але саме поняття стійко увійшло в науковий обіг Н. ині І.с. розглядаються як багатомірне суспільне утворення, найважливішими складовими якого є: а) притаманний відповідному І.с. рівень, різновид чи локалізовані формоутворення суспільної свідомості, що можуть характеризуватися наявністю специфічних для них знань, концепцій, теорій, поглядів, переконань, принципів тощо; б) сукупність властивих даному І.с. форм діяльності; в) система характерних для нього відносин, взаємин і стосунків між людьми; г) стійкий комплекс формальних і неформальних правил, цінностей, норм, установок та інших притаманних І.с. регулятивів, що взаємоузгоджують форми діяльності й відносин між людьми у відповідній системі соціальних ролей та статусів; д) специфічна для певного І.с. мережа організацій, закладів та установ І. нституалізація життєдіяльності суспільств, міра втілення в системах І.с. тих чи тих цінностей, інтерналізації інституціональних функцій і ролей в мотиваційні структури членів суспільства постає як один з істотних показників рівня самоствердження та самореалізації відповідних історичних культур чи цивілізацій. За сферами дії та функціями І.с. поділяються на реляційні, що визначають рольову структуру суспільства за найрізноманітнішими засадами - від віку та статі до особливостей задатків, здібностей та фаху; регулятивні, які визначають припустимі межі незалежних щодо суспільних норм дій, спрямованих на реалізацію індивідуальних чи групових потреб, інтересів і цілей, та санкції, що карають за порушення цих меж; культурні, пов'язані з суспільною психологією, ідеологією, релігією, філософією, мистецтвом, освітою тощо; інтегративні, призначення яких - належне виконання соціальних ролей, відповідальних за забезпечення інтересів та цілей історичних спільнот і суспільств як цілісностей. У певному ракурсі зміна тої чи тої соціальної системи постає як модифікація І.с., що відбувається внаслідок сукупної дії ендогенних, внутріінституціональних та екзогенних, зовнішніх чинників, при домінантній ролі, за певних конкретно-історичних обставин, однієї з даних двох груп детермінант. У процесі переходу суспільств від доіндустріальної стадії до індустріальної та постіндустріальної традиційні І.с. поступаються місцем сучасним. Якщо традиційні І.с. визначаються передусім аскриптивністю і партикуляризмом, тобто ґрунтуються на жорстко заданих ритуалом та звичаєм правилах дії та поведінки й родинних зв'язках, то в новітніх суспільствах домінуючими стають І.с., що забезпечують інтерналізацію цінностей компетентності, незалежності, особистої відповідальності й раціональності, уможливлюють вільніший моральний і психологічний вибір індивідам, що призводить, однак, до піднесення ступеня аномічності суспільних систем атомізації осіб, їх взаємного дистанціювання, тобто має знову ж таки складний, суперечливий характер. -
3 популізм
ПОПУЛІЗМ ( від лат. populus - народ) - доктрина політичної дії, стиль політичної поведінки, що орієнтуються на безпосереднє спілкування з населенням, його інспірацію і мобілізацію. Етимологія слова "П." сягає часів Стародавнього Риму, коли у II - 1 ст. до н. е. на політичній арені виник рух т. зв. "популярів", що представляли інтереси численного плебсу. Лідери цього руху і репрезентували первинні форми П. Згодом назву П. почали пов'язувати з рухом широких верств амер. фермерів за аграрні реформи у Сполучених Штатах (90-ті рр. XIX ст.). На теренах Російської імперії подібний рух, що розпочався у друг. пол. XIX ст., називався народництвом. Обидва рухи певною мірою надихалися ідеалізованими уявленнями про минуле (аграрний романтизм); крім того, їх поєднувало прагнення політичних лідерів безпосередньо вплинути на народ (в Росії т. зв. "ходіння в народ") з метою збільшити свій вплив та здійснити відповідний тиск на державні структури. У більш загальному вигляді П. - відкрита політична апеляція до народу (зокрема "електорату"), до вподобань і мрій останнього, із кон'юнктурними закидами, спрямованими проти існуючих інституцій влади, улещуванням "пересічного громадянина" тощо. Поява і вкорінення П. у політичній практиці є уособленням і проявом масовізації політики, прикладом створення і використання ефективних стратегій політичного навіювання і маніпуляції. Найбільш сприятливі умови для виникнення і поширення П. створюються у кризових суспільствах, коли внаслідок руйнації традиційних структур значна кількість народу опиняється в стані зубожіння і намагається знайти прості і зрозумілі дороговкази у нових умовах життя. Арсенал П. (у негативному розумінні останнього) складається з демагогічних прийомів "демократії вулиці", мітингової риторики "простих гасел", спекулювання на примітивізмі і чутливості масової аудиторії, зловживання побутовою ксенофобією (як і всіма іншими фобіями "маленької людини") та ін. Разом із тим, П. відображає стихійний протест проти нехтування владною верхівкою потреб і проблем простих людей, протест проти бідності, злиднів і безробіття. Як певна ідеологічна форма колективізму П. не тільки протистоїть "атомізаторському індивідуалізму", а й обстоює визнання народу як головного чинника політики, а становище простого люду вважає головним критерієм позитивного змісту впроваджуваних реформ. У сучасному споживацькому суспільстві П. перестає існувати тільки в царині політики, здійснюючи експансію в усі інші сфери суспільного буття (П. релігійних проповідників, П. реклами, П. освітянський тощо), що призводить до спотворення останніх та спричиняє явища культурної деградації. Антитезами по відношенню до П. виступають відвертість (вміння говорити народу правду незалежно від існуючої кон'юнктури), реалізм (на противагу проголошуваних П. утопічних цілей) і елітарність (плекання недосяжних для "пересічної людини" цінностей).В. Заблоцький -
4 welfarism
n пол.лінія на створення держави загального достатку; політика запровадження соціального забезпечення, безкоштовної медичної допомоги (освіти тощо)* * *nполіт.1) курс на створення "держави загального добробуту" -
5 eligibility
n1. право на обрання; пасивне виборче право2. прийнятність, придатність, бажаність- eligibility of officers дані, необхідні для того, щоб обійняти посаду (напр., вік, освіта тощо – США) -
6 welfarism
n лінія на створення держави загального достатку; політика запровадження соціального забезпечення, безкоштовної медичної допомоги, освіти тощо -
7 light
1. n1) світло; освітлення2) освітленість; видимістьin a good light — добре освітлений; при доброму освітленні
3) (the light) денне світло; день, денний час4) джерело світла; вогонь; лампа, запалена свічка, ліхтар, фара, маяк тощоthe greater light and the lesser light — бібл. сонце і місяць
5) військ. прожектор6) pl світлофор7) pl театр. рампа, вогні рампиbefore the lights — біля рампи, на сцені
8) полум'я; іскра9) pl дані; нові відомості, інформація10) аспект; вигляд; інтерпретація; постановка питання11) знаменитість, світило; світоч12) pl (розумові) здібності, можливості13) просвіт; вікно; шибка14) поет. зір15) pl розм. очі, банькиget out of the light — не заважайте, не застуйте; не стійте на моєму шляху
green light — амер., розм. «зелена вулиця»
to give the green light — дати «зелену вулицю», відкрити шлях
to put out smb.'s light — убити когось
to see the light — а) побачити світло, народитися; б) вийти з друку; в) прозріти; г) прийняти (якусь віру)
to stand in smb.'s light — заважати комусь, стояти у когось на шляху
2. adj1) світлий2) світлого кольору; блідий3) освітлювальний4) легкий, нетяжкийlight clothing — легкий (літній) одяг
as light as a feather (as air) — легкий, як пір'їна
5) граціозний, витончений, легкийlight of foot — прудкий, меткий
6) розрахований на невелике навантаження7) полегшеного типу, полегшенийlight machine-gun — ручний кулемет; полегшений станковий кулемет
8) неповновагий, неправильної вагиto give light weight — обважувати, недоважувати
9) несильний, м'який, ніжний, легкий10) неміцний (про напій)12) пухкий, розпушений, нещільний13) кул. що добре підійшов, легкий, духовий (про тісто)14) несерйозний; пустий; легковажний; незначний, неістотнийlight applause — нетривалі (рідкі) оплески
15) неважкий, необтяжливий16) несуворий, легкий17) легковажний; непостійний; фривольний; розбещений18) веселий, безтурботний20) фон. ненаголошений (про звук, склад)21) слабкий (про наголос)light fingers — моторний; злодійкуватий
light hand — спритність; делікатність; тактовність
light heavy-weight — спорт. напівважка вага
light middleweight — спорт. перша середня вага; борець (боксер) першої середньої ваги
light of love — легковажна жінка; повія
light welter weight — спорт. перша півсередня вага; борець (боксер) першої півсередньої ваги
to make light of smth. — не надавати значення чомусь; не звертати уваги на щось; несерйозно ставитися до чогось
3. advлегкоlight come, light go — присл. легко прийшло, легко й пішло
4. v (past і p.p. lit, lighted)2) запалюватися (часто light up); загоратися3) засвічуватиto light a fire — розпалити вогонь; затопити піч
to light a cigarette — закурити, запалити цигарку
4) світити, присвітити (комусь)5) сходити, виходити (тж light down, light off, light from)6) опускатися, сідати; падати (on, upon)7) несподівано наштовхнутися; випадково натрапити (на — on, upon)8) несподівано звалитися (на когось — про лихо тощо)light up — запалювати (цигарку тощо); запалювати світло; осяяти, пожвавити (про посмішку); світитися, палати (про очі)
* * *I [lait] n1) світло; освітленість, видимість; (звич. the light) денне світло, день, денний час; pl; миcт. світлі частини картини ( high lights)2) джерело світла; вогонь, лампа; вiйcьк. прожектор; pl світлофор; маяк; pl; миcт.; cпeц. рампа, вогні рампи3) вогонь, полум'я, іскра; вогник, світло ( очей); відображення душевного хвилювання ( на обличчі)4) інформація, нові відомості, нові дані; гласність5) аспект; сприйняття6) знаменитість, світило; світоч7) pl переконання, погляди; рівень8) просвіт; вікно; скло ( у даху або стіні оранжереї)9) пoeт. зір; pl очіII [lait] a1) світлий3) як компонент складних слів ( light) світло-, блідо-; light-blue світло-голубой, блідо-голубийIII [lait] v( light up) (lit, lighted [-id])1) запалювати, засвічувати; запалюватися, загорятися; освітлювати; освітлюватися; прикурювати (сигарету, цигарку)2) світити, посвітити ( кому-небудь)3) освітлювати, опромінювати; ( with) освітлюватися, опромінюватися; світитися, сяяти (про очі, обличчя)IV [lait] a1) легкий, неважкийlight oil — cпeц. легкий нафтопродукт; моторний
light railway — вузькоколійна або тимчасова залізниця; під'їзна колія; вiйcьк. легкий, полегшеного типу
light automatic gun — ручний кулемет; вiйcьк. який має легке озброєння
2) неповновагий, неправильної ваги3) легкий, несильний, слабкий; тонкий, делікатний4) легкий, не міцний (про вину, пиво); легкий ( про їжу); нещільний; негустийlight soil — пухкий ґрунт; легкий, духовий, який добре піднявся ( про тісто)
5) несерйозний; незначний; несуттєвий; легкий, нескладний, розважальний; легкий, невеликий, несильний (нaпp., про напад хвороби, дощик)6) неважкий, необтяжливий; легкий, несуворий (нaпp., про вирок)7) легковажний; непостійний; фривольний; розпущений; веселий, безтурботний8) легкий, чуткий ( про сон)9) гpaм. неударний ( про склад); слабкий ( про наголос)V [lait] adv VI [lait] v(lighted [-id], lit)1) (on, upon) зненацька, випадково натрапити ( на що-небудь); звалитися, обрушитися ( про удар)2) сходити, виходити (звич. light down, light off, light from)to light off a horse — спішитися, зійти з коня; (on, upon) опускатися, сідати; падати
3) ( into) нападати, накидатися -
8 enjoy
мати ( право тощо), володіти ( правом тощо); здійснювати ( право тощо); користуватися (авторитетом, довірою, правом тощо), реалізувати ( право тощо)enjoy free education, health care, and other benefits — користуватися правом безкоштовної освіти, охорони здоров'я та іншими пільгами
enjoy full political, legal, economic, social, and educational equality with men — мати рівні з чоловіком політичні, юридичні, соціальні та освітні права ( про жінку)
enjoy the protection of the Constitution and the laws — користуватися захистом Конституції та законів
enjoy the right to a speedy and public trial — мати право на швидкий і публічний суд (судовий процес, судовий розгляд)
- enjoy a rightenjoy the right to have the assistance of counsel — (for defence [defense]) мати право на адвоката ( для захисту)
- enjoy a veto
- enjoy administrative autonomy
- enjoy authority
- enjoy autonomy
- enjoy benefits
- enjoy citizenship
- enjoy confidence
- enjoy consultative status
- enjoy customs privileges
- enjoy diplomatic immunity
- enjoy diplomatic privileges
- enjoy elevated status
- enjoy equal rights
- enjoy freedom
- enjoy freedom of movement
- enjoy guarantees
- enjoy immunity
- enjoy immunity from taxes
- enjoy international status
- enjoy independence
- enjoy legal protection
- enjoy legal right
- enjoy liberty
- enjoy political control
- enjoy prestige
- enjoy privileges
- enjoy protection
- enjoy public support
- enjoy religious freedom
- enjoy special immunity
- enjoy the right of citizenship
- enjoy the same protection
- enjoy the status of a diplomat
- enjoy unlimited power -
9 shine
In1) світло; сяяння3) блиск, полиск4) глянс, лискto give smb. a shine — розм. почистити комусь взуття
5) галас, скандал; метушня6) вечірка7) pl витівкиto cut a shine — досягти успіху, процвітати
to take the shine out of smb. — а) виснажити когось; б) збити з когось пиху
to take the shine out of (from) smth. — а) перевершити щось; б) позбавити щось блиску
IIv (past і p.p. shone)1) світити, сяяти; осявати2):3) освітлювати4) блищати, виблискуватиshine down — затьмарювати, перевершувати
shine out — вражати (красою тощо), вирізнятися (розумом тощо)
* * *I n1) світло, сяйво; сонячний день2) блиск, блищання; блиск, світло3) глянець, лиск4) cл. симпатія, потяг5) шум, скандал; метушня; pl; cл. витівки6) фoтo, жив. світловий відблискII v( shone)1) світити, сяяти; опромінювати2) світити, освітлювати ( чим-небудь)3) ( with) блищати, блискати; світитися, сяяти4) сяяти, вражати, виділятися5) (shined [-d]) полірувати, надавати блиску, наводити лиск, глянець; чистити, начищати -
10 light
I [laɪt] 1. n1) сві́тло; осві́тлення2) де́нне сві́тлоto see the light — 1) поба́чити світ, народи́тися 2) зрозумі́ти; перекона́тися 3) джерело́ сві́тла; вого́нь; запа́лена сві́чка (ла́мпа, ліхта́р); фа́ра; мая́к тощо
to strike a light — запали́ти сірни́к; заст. ви́кресати вого́нь ( кременем)
will you give me a light? — дозво́льте прикури́ти
3) про́світ, вікно́4) світи́ло (тж. перен.)5) pl sl. о́чі, баньки́6) pl світлофо́рto stop for the lights — зупиня́тися бі́ля світлофо́ра
to cross [to drive] against the lights — перехо́дити (ї́хати) на черво́не сві́тло
green light амер. розм. — "зеле́на ву́лиця"
to give the green light амер. розм. — да́ти "зеле́ну ву́лицю", відкри́ти шлях
7) (звич. pl) відо́мості, інформа́ціяwe need more light on the subject — нам потрі́бні додатко́ві відо́мості в цьо́му пита́нні
8) роз'я́сненняto bring to light — з'ясо́вувати, виявля́ти; виво́дити на чи́сту во́ду
to come to light — розкрива́тися
9) аспе́кт; інтерпрета́ція; постано́вка пита́нняin the light of these facts — в сві́тлі цих да́них
10) pl зді́бності, можли́востіaccording to one's lights — в мі́ру свої́х сил (можли́востей)
2. adjthe light of nature — інтуї́ція
1) сві́тлийlight brown — сві́тло-бруна́тний
2) осві́тлювальний3. v ( past і p. p. lit, lighted)light rocket — осві́тлювальна раке́та
1) запа́лювати(ся) ( часто light up)2) осві́тлювати ( часто light up); (при)світи́ти ( комусь)II [laɪt] 1. adjlight up — 1) прикури́ти ( люльку тощо) 2) запали́ти сві́тло 3) пала́ти, світи́тися ( про очі)
1) легки́й; неважки́йas light as a feather [air] — легки́й як пір'ї́нка
to give light weight — обва́жувати
2) незначни́й; дрібни́йlight rain [snow] — невели́кий дощ (сніг)
light maintenance — дрібни́й ремо́нт
3) легки́й, необтя́жливийlight work — легка́ робо́та
4) пухки́й, розпу́шений ( про ґрунт)5) пусти́й; легкова́жний; несерйо́зний, весе́лийwith a light heart — ве́село; з легки́м се́рцем
light reading — легке́ чита́ння
7) швидки́й, рухли́вий8) військ. легки́йlight artillery — легка́ артиле́рія
light automatic gun — ручни́й кулеме́т
10) кул. що до́бре підійшо́в; легки́й ( про тісто)••2. advlight hand — 1) спри́тність 2) деліка́тність, такто́вність
ле́гкоto tread light — ле́гко ступа́ти
••to get off light — ле́гко відбу́тися
III [laɪt] v ( past і p. p. lit, lighted)light come light go — ле́гко прийшло́, ле́гко й пішло́
1) схо́дити (звич. light off, light down)2) опуска́тися, сіда́ти ( на щось); па́дати (on, upon)3) несподі́вано наштовхну́тися, випадко́во натра́пити (on, upon)his eyes lighted on a familiar face in the crowd — він поба́чив знайо́ме обли́ччя в на́товпі
4) напусти́тися, наки́нутися (на - into, on)light out — втекти́
-
11 flick
1. n1) легкий удар (пальцем тощо); щиголь2) різкий рух; ривок; поштовх3) pl розм. фільм, кінофільм, кіно4) військ. короткочасне освітлення цілі прожектором2. v1) шмагати, стьобати; клацати (пальцем)2) замахнутися (батогом)3) змахувати, струшувати (крихти тощо)4) пурхати; гасати5) військ. освітлювати прожектором6) розм. різати* * *I [flik] n1) легкий, уривчастий удар (пальцем, хлистом); клацання; звук удару2) різкий рух, ривок, поштовх3) pl; кiнo, фільм4) вiйcьк. короткочасне освітлення цілі прожекторомII [flik] v1) злегка вдарити; клацнути; хльоснути; стьобнути; замахнутися ( батогом)2) змахнути, стряхнути3) пурхати, носитися4) вiйcьк. "захоплювати" променем прожектораIII [flik] v; жарг. -
12 liberal
1. n1) ліберал, людина ліберальних поглядів; прихильник лібералізму2) (L.) член партії лібералів, ліберал2. adj1) вільнодумний; з широкими поглядами2) ліберальний, широкий (про погляди тощо)3) щедрий, великодушний4) рясний, багатий, великийliberal gift — щедрий (коштовний) подарунок
5) гуманітарнийliberal education — гуманітарна освіта; широка загальна освіта
6) (L.) ліберальний; що складається з членів ліберальної партіїthe L. government — уряд лібералів, ліберальний уряд
7) вільний, небуквальний8) розбещений, розгнузданий9) тех. із запасом (міцності тощо)* * *I n1) ліберал, людина ліберальних переконань; прихильник лібералізму2) ( Liberal) член партії лібералівII a1) вільнодумний; ліберальний; прогресивний, передовий ( про погляди)2) щедрий, великодушний; багатий3) гуманітарний4) (Liberal) ліберальний, який з ліберальної партії5) вільний,6) icт. розпусний7) тex. із запасом ( міцності)8) icт. властивий вільній людині, дворянинові -
13 service(s)
(svc)марк. послуги; обслуговування; обсяг послуг; сервіс; службанематеріальний результат діяльності окремої особи, підприємства (business²) чи організації, яка задовольняє потреби іншої особи, підприємства чи організації в чому-небудь; ♦ до нематеріальних результатів діяльності належать юридичні, медичні, управлінсько-дорадчі (management consultancies), поштові, банківські та ін. послуги═════════■═════════accessorial service(s) додаткові послуги транспорту • додаткове обслуговування під час перевезення; accounting service(s)s бухгалтерські послуги; actuarial service(s)s страхові послуги; administrative service(s)s адміністративні послуги; advertising service(s) служба реклами; advisory service(s) дорадча служба • консультативна служба; after-sales service(s) післяпродажне обслуговування • обслуговування вдома працівниками магазину (напр., ремонт електроприладів тощо); agency service(s)s агентське обслуговування; agent's service(s)s послуги агента; air service(s) повітряне перевезення; air freight service(s) послуги вантажної авіалінії; air passenger service(s) послуги пасажирської авіалінії; air transport service(s)s служба повітряного сполучення; auditing service(s)s ревізорські послуги • аудиторські послуги; auditor service(s)s послуги ревізора • аудиторська служба; automatic transfer service(s) автоматичний переказ грошей з ощадного на поточний рахунок; auxiliary service(s)s допоміжна служба; backup service(s)s додаткові послуги; bank service(s)s послуги банку; banking service(s)s банківські послуги; before-sale service(s)s передпродажне обслуговування; bond service(s) виплата відсотків на облігації; bulk service(s) групове обслуговування; bus service(s) автобусне обслуговування; business service(s)s послуги діловим підприємствам (реклама, лабораторні роботи тощо) • фірми, що спеціалізуються на наданні підприємницьких послуг; buying service(s) служба замовлення; car service(s) обслуговування автомашини; carry-out service(s) доставка покупок на візку до автомашини; cartage service(s) транспортна служба; cash service(s) касове обслуговування • обслуговування за готівку; chartering service(s) послуги фрахтування; cleaning service(s) послуги з прибирання; commercial service(s)s комерційні послуги; communication service(s) служба зв'язку; commuter service(s) приміський пасажирський транспорт; competitive service(s)s конкурентні послуги; comprehensive service(s)s широкі послуги; computer service(s)s комп'ютерні послуги; consulting service(s)s консультаційні послуги; consumer service(s)s послуги споживачам • споживчі послуги; continuous service(s) постійне обслуговування; contract service(s)s послуги за договором; credit and settlement service(s)s кредитно-розрахункове обслуговування; customer service(s) обслуговування покупців; customs service(s) митна служба; daily service(s) денне обслуговування; debt service(s) обслуговування боргу • сплата боргу; delivery service(s) доставка; distribution service(s)s послуги з розповсюдження; dry-cleaning service(s) послуги з хімічного чищення • послуги хімчистки; educational service(s)s освітні послуги • установи, зайняті організацією освіти; emergency service(s) аварійна служба • служба допомоги; employee service(s)s послуги службового персоналу; employment service(s) служба зайнятості; essential service(s)s суттєві послуги; exchange service(s) валютне обслуговування; export service(s)s експортне обслуговування; express service(s) служба термінової доставки • служба термінового перевезення; factory service(s)s загальнофабричні послуги • допоміжні відділи підприємства; faxing service(s) послуга з передачі інформації факсом; ferry service(s) паромна переправа; financial service(s) фінансові послуги; financing service(s)s послуги фінансування; first class service(s) першокласне обслуговування; forwarding service(s) експедиторське обслуговування; free service(s)s безкоштовні послуги; freight service(s) фрахтове обслуговування; fringe service(s)s додаткові банківські послуги; full service(s) повний комплекс послуг; full time service(s) обслуговування протягом усього робочого часу; government service(s)s державні послуги; gratis service(s)s безкоштовні послуги; handling service(s) транспортна служба для обробки вантажу; harbour service(s)s портові послуги; industrial service(s)s виробничо-технічні послуги; information service(s) інформаційна служба; infrastructure service(s)s інфраструктурні послуги; insurance service(s)s страхові послуги; intermediary service(s)s посередницькі послуги; investigation service(s) слідча служба; irregular service(s) нерегулярне обслуговування; legal service(s)s юридичні послуги • фірми, що надають юридичні послуги; liner service(s) водне перевезення; local service(s)s місцеве обслуговування; mail service(s) поштова послуга • поштова служба; maintenance service(s) технічне обслуговування; management service(s) управлінські послуги; management consulting service(s)s управлінсько-дорадча служба; marketing service(s) послуги з маркетингу • торговельні послуги; municipal service(s)s міські послуги • муніципальні послуги; news service(s) служба новин; night service(s) нічне обслуговування; night depository service(s) служба нічного приймання вкладів; nonstop service(s) послуга безпосадочного сполучення; off-peak service(s) відпуск електроенергії в період низького навантаження; on-board passenger service(s) обслуговування на борту літака; on call service(s) обслуговування на вимогу; on-peak service(s) відпуск електроенергії в період піку навантаження; operating service(s)s операційні послуги; overland service(s) служба наземного перевезення; paid service(s)s платні послуги; passenger service(s) транспортне обслуговування пасажирів; permanent service(s) постійне обслуговування; personal service(s) побутові послуги (пральня, хімчистка тощо) • фірми, що надають побутові послуги; phone inquiry service(s) телефонна довідкова служба; pick-up service(s) служба вивозу і доставки; pilotage service(s) лоцманська служба; postal service(s) поштова служба; postmarketing service(s) післяпродажне обслуговування; preferential service(s) пріоритетне обслуговування; priority service(s) пріоритетне обслуговування; priority mail service(s) першочергові поштові відправлення; processing service(s)s технологічна служба; professional service(s)s професійні послуги (інженерні, проектні) • фахові послуги • фірми, що надають професійні послуги; prompt service(s) швидке обслуговування; public service(s)s державна служба • комунальні послуги • служба зв'язку загального користування; publicity service(s) рекламні послуги; public transport service(s) громадський транспорт; quality control service(s) служба перевірки якості; rail service(s) служба залізничного сполучення; railroad service(s) служба залізничного сполучення; reciprocal service(s)s взаємні послуги; regular service(s) регулярне обслуговування; rental service(s) послуга з прокату; retail service(s) роздрібне обслуговування; RORO service(s) обслуговування судном типу «popo»; safety service(s) служба безпеки; safety deposit service(s)s послуги банку зі зберігання цінностей та документів; sanitary service(s) санітарна служба; scheduled service(s) регулярна транспортна лінія • транспортне обслуговування за розкладом; security service(s) служба охорони; settlement service(s) розрахункове обслуговування; shipping service(s)s послуги з морського перевезення; shuttle service(s) служба регулярного сполучення між двома пунктами; single-carrier service(s) обслуговування одним транспортним агентством; site service(s)s обслуговування на будівельному майданчику; social service(s)s соціальні послуги • громадські установи; specialized service(s) спеціалізоване обслуговування; supervisory service(s)s служба контролю; support service(s)s послуги на підтримку чого-небудь; technical service(s) технічна служба; technological service(s)s технологічні послуги; telecommunication service(s) служба телекомунікації; telefacsimile service(s) обслуговування телефаксом; tourist service(s)s пасажирські авіаперевезення економічним класом; towage service(s) послуга буксировки; training service(s)s навчальні послуги; transport service(s) траспортне обслуговування • транспортна лінія; transportation service(s)s транспортні послуги; travel service(s) туристичне обслуговування; trust service(s)s послуги з довірчого управління; up-to-date service(s) послуга з модернізації; warranty service(s) гарантійне обслуговування; watchman service(s) сторожова служба; welfare service(s)s соціальні послуги═════════□═════════in service(s) діючий • працюючий • що перебуває в експлуатації; out of service(s) недіючий • непрацюючий • бездіяльний • знятий з експлуатації; service(s) in bulk групове обслуговування; service(s) in cyclical order обслуговування у циклічному порядку; service(s) in random order обслуговування у випадковому порядку; service(s)s of an agency послуги агентства; service(s)s of personnel послуги персоналу; to advertise service(s)s рекламувати послуги; to charge for service(s)s брати/взяти плату за послуги; to employ service(s)s користуватися послугами; to furnish service(s)s надавати/надати кому-небудь послуги; to maintain a service(s) обслуговувати/обслужити кого-небудь; to make use of service(s)s користуватися/скористатися послугами; to offer a service(s) пропонувати/запропонувати послугу; to offer service(s)s пропонувати/запропонувати послуги; to pay for service(s)s оплачувати/оплатити послуги; to perform service(s)s виконувати/виконати послуги; to provide a service(s) забезпечувати/забезпечити послуги • обслуговувати/обслужити; to publicize service(s)s рекламувати послуги • оголошувати/оголосити послуги; to render service(s) робити послугу; to require service(s)s вдаватися/вдатися до послуг; to suspend service(s) припиняти/припинити роботу; to tender service(s)s пропонувати/запропонувати послуги; to undertake a service(s) брати/взяти на себе обслуговування; to utilize service(s)s користуватися послугами -
14 інтелігенція
ІНТЕЛІГЕНЦІЯ (від. лат. intelligens (intelligentis) - обізнаний, розсудливий; знавець, фахівець) - мисляче творче ядро "освіченого прошарку" або "освіченого класу" суспільства, яке характеризується великою розумовою, естетичною та моральною активністю, ініціативою і творчістю. Термін "І", з'явився в Росії в 60-ті рр. XIX ст. Його ввів у вжиток письменник Боборикін. Термін "І." був тісно пов'язаний з русофільськими настроями рос. учених та діячів мистецтва, із загальним релігійно-філософським, моралізаторським та гуманістичним спрямуванням рос. науки, філософії та мистецтва. Тому, хоча термін "І." й було запозичено іншими мовами та діячами культури інших країн, він не набув там значного поширення та значення. Натомість навіть найвищі, найкваліфікованіші, найкультурніші категорії людей розумової праці, що зайняті найскладнішою творчою працею, західна філософія, соціологія, історіографія розглядає як "інтелектуалів". Ця тенденція поглиблюється та набуває подальшого розвитку за притаманних НТР та становленню інформаційного суспільства умов механізації, автоматизації, комп'ютеризації процесів розумової праці. І. є смислотворчою, розумово ініціативною потугою кожної нації і суспільства в цілому В. она є тією "творчою меншістю" (за Тойнбі), до якої підтягується "пасивна більшість". Хоча І. кожної нації належить до суспільної еліти, на ній позначається загальний рівень культури, досягнутий суспільством. Розвиток суспільного розподілу праці приводить до подальшої диференціації прошарку І. Зокрема, ускладнюється її професійнокваліфікаційна структура, яка охоплює науковців, інженерно-технічних працівників, діячів культури, охорони здоров'я, апарату управління тощо. Існує також поділ за місцем проживання (сільська, міська, І. розвинених країн, І. країн, що розвиваються тощо), сферами діяльності (виробнича, наукова, мистецька, сфери послуг), ступенем творчого характеру праці, за рівнем кваліфікованості тощо. -
15 illumination
n1) освітлення2) ел. освітленість3) звич. pl ілюмінація4) військ. супровід променем прожектора; опромінювання (в радіолокації)5) роз'яснювання, тлумачення6) освічення8) яскравість* * *n1) освітлення; eл., тex. освітленість; вiйcьк. супровід променем прожектора; опромінення ( у радіолокації)2) часто pl ілюмінація3) роз'яснення, тлумачення; освіта4) cпeц. ілюмінування, прикрашання ( рукопису) кольоровими малюнками -
16 run
I1. n1) біг, пробігon the run — а) на ходу; в русі; б) похапки, поспішаючи
to be on the run — квапливо відступати, тікати
to break into a run — побігти, кинутися навтіки
to go for a run — а) пробігтися; б) проїхатися (на автомашині, трамваї тощо)
2) нетривала поїздка3) маршрут; рейс4) перехід5) зал. перегін6) ав. політ; переліт7) пройдена відстань; відрізок шляху8) ав. відрізок траси10) стежка (прокладена тваринами)11) здатність бігати13) напрямthe run of the mountains is S. W. — гори простягаються на південний захід
19) (попередній тип (сорт, розряд)20) попит22) загін, кошара; вольєра23) потік, струмок24) приплив (води тощо)25) обвал, зсув26) схил, траса27) труба, жолоб28) довжина (дроту, труби)30) амер. двоє жорен млина32) муз. рулада34) хід, перебіг35) демонстрування, показ, перегляд (фільму тощо)36) провезення (контрабанди)37) ав. заходження на ціль (тж bombing run)38) амер. спущена петля на панчосі◊ at a run — підряд, один за одним
◊ in the long run — кінець кінцем, зрештою; загалом
◊ to go with a run — іти як по маслу
◊ the run of one's teeth — безплатне харчування
2. adj1) рідкий, розплавлений; розтоплений2) виливаний, литий3) відціджений, відфільтрований4) контрабандний5) скислий, скипілий6) збіглий◊ run coal — м'яке (рядове) вугілля
◊ run fish — риба, яка припливла у прісну воду на нерест
IIv (past ran, p.p. run)1) бігти, бігатиto run for smb. — збігати за кимсь
2) гнати, підганяти, квапити3) тікати, рятуватися втечеюto run for one's life — розм. бігти щосили
4) рухатися, котитися, ковзати5) ходити, курсувати, плавати6) рухатися, пересуватися (з певною швидкістю)7) з'їздити (кудись) ненадовго8) ав. робити пробіг (розбіг)9) ав. заходити на ціль11) пронестися, промайнути (про думку)12) швидко поширюватися13) простягатися, розкидатися14) повзти, витися (про рослини)15) прокладати, проводити (лінію тощо)16) бути чинним протягом певного строку17) поширюватися на певну територію; бути чинним на певній території18) бути в обігу (про гроші)19) текти, литися, сочитися; струменіти; впадати20) протікати, текти, бути нещільним21) розливатися, розпливатися (по поверхні)22) танути23) зливатися (в одно ціле), об'єднуватися24) лити, наливати25) крутитися; обертатися26) торкатися (якоїсь теми тощо — on, upon)27) гласити, говорити; йтися (про щось)hor telegram runs... — у її телеграмі йдеться про...
28) долати (перешкоду)29) линяти31) штукатурити32) керувати, управляти33) водити (про транспорт)35) працювати, діяти (про машину)37) відправляти на лінію (за маршрутом)38) проводити (змагання)39) брати участь (у змаганнях)40) посідати місце (у змаганні)42) іти (про фільм, п'єсу)43) перевозити, транспортувати47) друкувати, публікувати48) балотуватися49) виставляти (кандидатуру)50) вводити (в товариство)51) базікати, патякати52) спускатися (про петлю на панчосі)53) зметувати (сукню тощо)54) іти (на нерест)57) відставати (про кору дерева)59) розм. скисати, зсідатися (про молоко)61) ставати, робитисяto run dry — а) висихати; б) видихатися
to run high — а) зростати; б) хвилюватися (про море)
to run low — а) знижуватися; б) закінчуватися
to run short — підходити до кінця, вичерпуватися
to run mad — збожеволіти, з'їхати з глузду
to run wild — а) рости без догляду; не здобути освіти; б) бурхливо розростатися; в) мати нестримний характер
62) бути□ run about — а) метушитися; бігати туди й назад; б) гратися, пустувати
it's late, I must run along — уже пізно, я мушу йти
run along! — а) ну біжи!, біжи пограйся! (звернення до дитини); б) іди геть!
□ run away — а) тікати; дременути; б) понести (про коня); в) набагато випередити (інших); відірватися (від інших учасників змагання)
□ run away with — а) привабити, захопити; б) захопитися; в) прийняти необдумане рішення; г) розтринькати (гроші)
□ run back — сягати; брати початок
□ run down — а) зупинятися (про машину); закінчуватися (про завод у годиннику); б) розряджатися (про батарейку); в) розкручуватися (про пружину); г) перевтомлюватися; д) наздоганяти; є) розшукувати; є) збивати (автомашиною перехожого); ж) третирувати (когось)
□ run in — а) забігти, заглянути, заїхати (до когось, кудись); б) підійти (до станції — про поїзд); в) арештувати; ув'язнити; г) провести кандидата (на виборах); д) кидатися врукопашну; є) мор. втягувати, забирати всередину; є) друк. включати додатковий матеріал
□ run off — а) утекти; б) відхилятися (від теми); в) не справляти враження; г) відціджувати; спускати (воду); д) друкувати (тираж); є) проводити змагання
□ run on — а) продовжуватися, тривати; б) писатися разом (про букви)
□ run out — а) вибігати, вискакувати; б) викотити; в) витікати; г) закінчуватися; виснажуватися; вичерпуватися; д) видихатися (під час бігу); є) набрати потрібну кількість очок
□ run over — а) переливатися через край; б) переглядати, перебігати (щось очима); в) торкатися (чогось); г) повторювати; д) переїхати, задавити (когось)
□ run up — а) піднімати; б) підніматися; в) швидко рости, збільшуватися; г) (to) доходити (до чогось), сягати (чогось); д) збільшувати ціни; є) робити (щось) нашвидкуруч; є) під'їжджати, підходити, підпливати; ж) зметувати (сукню); з) збігатися (про тканину)
◊ also ran — невдаха
◊ to run errands — бути на побігеньках
◊ to run (a) temperature — мати високу температуру
◊ to run smb. into difficulties — поставити когось у скрутне становище
◊ to run (up) on rocks — а) зазнати краху; б) наштовхнутися на нездоланну перешкоду
◊ to run a ship aground — посадити корабель на мілину
◊ to run to cover — уникнути небезпеки
◊ to cut and run — утекти, дременути
◊ to run (up) bills — заборгувати
◊ to run across smb., smth. — випадково натрапити на когось, на щось; наштовхнутися на когось, на щось
◊ to run against (into) smth. — налетіти (наскочити) на щось; зіткнутися з чимсь
◊ to run against smb. — виступати проти когось
◊ to run one's head against a wall — а) стукнутися головою об стіну; б) перен. битися головою об стіну
◊ to run at smb., smth. — нападати (накидатися) на когось, на щось
◊ to run into debt — залізти в борги
◊ to run into trouble — потрапити в біду
◊ to run into smb. — випадково зустріти когось
◊ to run out of smth. — залишатися без чогось
◊ we ran out of petrol — у нас закінчилося пальне
◊ to run a thread through an eyelet — втягти нитку в голку
◊ to run a pen through smth. — закреслити щось ручкою (олівцем)
◊ to run to smth. — а) мати схильність до чогось
◊ to run to any length (to anything) — піти на що завгодно; б) вистачати, бути достатнім
◊ our fund won't run to a summer holiday — наших грошей не вистачить на літній відпочинок
◊ I can't run to that — я не можу собі цього дозволити
◊ to run on (upon) smth. — несподівано натрапити на щось
◊ to run smb. up to town — відвезти когось у місто
◊ to run with the hare and hunt with the hounds — присл. служити і нашим, і вашим; вести подвійну гру
* * *I [ren] n1) біг, пробігat a run — бігцем; втеча; безладний відступ; втеча; перебування в бігах; коротка прогулянка (пішки, на коні); пробіжка
3) рейс, маршрут4) перехід; зaл. перегін; aв. політ; переліт5) пройдена відстань; відрізок шляху; зaл. пробіг (локомотива, вагона); aв. відрізок траси6) aв. пробіг ( при посадці); розбіг ( при зльоті)7) стежка ( прокладена тваринами); колія ( слід від транспорту)8) період, відрізок ( часу), смуга9) напрямок; гeoл. напрямок рудної жили12) cпopт. ( у крикеті е бейсболі) одиниця рахунку; перебіжка; очко за перебіжку14) кapт. ряд, серія15) середній тип, сорт або розрядthe common /general, ordinary/ run of men — звичайні, пересічні люди
16) попит17) дозвіл, право користуватися ( чим-небудь)18) загін ( для овець); вольєр ( для курей); aвcтpaл. пасовище, для овець; aвcтpaл. скотарська ферма19) aмep. струмок, потік20) сильний приплив ( води); aмep. струмінь ( рідини); витікання21) схил, траса22) обвал, зсув23) труба, жолоб, лоток ( для води)24) довжина (проводу, труб)26) хід риби на нерест; риба, яка нереститься28) мop. кормове загострення ( корпуса)29) мyз. рулада30) хід, робота, дія (мотора, машини)31) перебіг, хід ( подій)32) демонстрація, показ, перегляд (фільму, спектаклю)33) провезення ( контрабанди)34) aв. заходження на ціль ( bombing run); aмep. спущена петля ( на панчосі)at a run — підряд, один за одним
II [ren] ain the long run — зрештою; в остаточному підсумку; загалом
1) рідкий; розплавлений; розтоплений2) вилитий у розплавленому стані; литий3) відціджений, відфільтрований6) cпeц. м'який7) дiaл. зсілий, скислий ( про молоко)III [ren] v(ran, run)1) бігти, бігати2) гнати, підганяти3) тікати, рятуватися втечею (run away, run off)4) рухатися, котитися, ковзати; aмep. катати в автомобілі ( кого-небудь)5) ходити, іти, курсувати, плавати; рухатися, іти ( з певною швидкістю); з'їздити ( куди-небудь) на короткий термін; aв. робити пробіг, розбіг; aв. заходити на ціль7) проноситися, миготіти8) ( швидко) поширюватися9) тягтися, простиратися, проходити, розстелятися; повзти, витися ( про рослини)10) проводити, прокладати11) бути дійсним на певний термін; поширюватися на певну територію, діяти на певній території; бути в обігу ( про гроші); супроводжувати ( що є неодмінною умовою)12) текти, литися, сочитися, струменіти; протікати, текти; розливатися, розпливатися; танути, текти; ( into) зливатися, переходити ( у що-небудь)13) лити, наливати14) обертатися; (on, upon) торкатися ( якої-небудь теми); ( over) злегка торкатися до ( чого-небудь)15) говорити, гласити16) проходити; долати ( перешкоду)17) линяти18) aмep., aвcтpaл. дражнити ( кого-небудь), приставати ( до кого-небудь), смикати ( кого-небудь)19) бyд. покривати штукатуркою 1121) управляти ( автомобілем); водити ( автобус); водити корабель без конвою ( під час війни)23) працювати, діяти ( про машину)25) проводити (змагання, перегони; run off); брати участь (у змаганнях, у перегонах); займати місце ( у змаганнях)26) демонструвати, показувати (п'єсу, фільм); іти (про п'єсу, фільм)27) перевозити, транспортувати ( вантаж); провозити контрабандою29) піддаватися (ризику, небезпеці)30) друкувати, опубліковувати, поміщати (у газеті, журналі)31) балотуватися ( па посаду); виставляти ( кандидатуру)32) виконувати ( доручення)33) базікати34) спускатися ( про петлю)38) відставати ( про кору дерев)39) ударити ( по кулі), покотити ( кулю- у більярді)40) дiaл. скисати, зсідатися ( про молоко); квасити, приводити до зсідання ( молоко)41) to run across smb; smth випадково зустріти кого-небудь, що-небудь, випадково зустрітися з ким-небудь, чим-небудь; натрапити на кого-небудь, що-небудь42) to run against smth натрапляти, налітати, наскакувати на що-небудь, зіштовхуватися з чим-небудь43) to run against smb іти, діяти, виступати проти кого-небудь44) to run smth against smth зштовхнути що-небудь з чим-небудь; стукнути чим-небудь об що-небудь47) to run into smth налітати, наскакувати, натрапляти на що-небудь, зіштовхуватися з чим-небудь; попадати в яке-небудь положенняto run into debt — залізти в борги; досягати певної кількості, обчислюватися певною сумою
48) to run into smb випадково зустріти кого-небудь, натрапити на кого-небудь49) to run smth; smb into smth устромляти, вганяти, втикати що-небудь у що-небудь; уводити, ставити кого-небудь у що-небудь50) to run smth; smb into smth; smb зіштовхнути що-небудь, кого-небудь з чим-небудь, ким-небудь; змусити що-небудь, кого-небудь налетіти, наскочити, натрапити на що-небудь, на кого-небудь52) to run out of smth вичерпувати запас чого-небудь; вичерпуватися ( про запаси)54) to run smth through smth просмикувати, пропускати що-небудь через що-небудь55) to run smth through smb, to run smb through with smth простромлювати, проколювати кого-небудь чим-небудь56) to run through smth швидко прочитувати /переглядати/ що-небудь; повторювати (особл. коротенько); репетирувати; витрачати ( гроші)57) to run over smth швидко переглядати, перебігати ( що-небудь очима); повторювати; репетирувати; прослуховувати актора, який читає роль58) to run to smth тяжіти до чого-небудь, мати схильність до чого-небудь; досягати (суми, цифри)59) to run (up) on smth зненацька, раптово зустрітися з чим-небудь, натрапити, наскочити на що-небудь60) to run smth (up) on smth наштовхнути на що-небудь, змусити наїхати на що-небудь62) to run with smb; aмep. спілкуватися з ким-небудь; водити компанію з ким-небудь63) to run counter to smth суперечити, іти врозріз з чим-небудь ІІІ А як дієслово-зв'язка в складеному іменному присудку64) ставати, робитисяto run low — знижуватися, опускатися; виснажуватися, висихати, закінчуватися; кінчатися
65) бути, бувати66) мати -
17 lamp
1. n1) лампа; ліхтарred lamp — а) червоний ліхтар; сигнал небезпеки (на залізниці); б) червоне світло біля квартири лікаря (біля аптеки)
head lamp — авт. фара
2) світильник3) поет. світило4) світло (надії тощо)5) pl розм. очіto hand on the lamp — передавати традиції (знання), продовжувати справу
2. v1) освітлювати; сяяти2) поет. світити3) розм. витріщати очі* * *I [lʒmp] n1) лампа; ліхтарhead lamp — aвт. фара
alcohol /spirit/ lamp — спиртівка
2) пoeт. світильник; лампада; смолоскип3) пoeт. світило4) світло (розуму, краси, надії)5) pl; cл. очіII [lʒmp] v1) освітлювати2) світити; сяяти3) cл. витріщати очі -
18 Оріховський, Станіслав
Оріховський, Станіслав (1513, с. Оріховці Перемишлянського повіту Руського воєводства у Польщі - 1566) - укр.-польськ. гуманіст, філософ, історик, публіцист. Початкову освіту здобув у Перемишлі. Вчився у Краківському (1526), Віденському (1527), Вітенберзькому (1529), Падуанському (1532), Болонському (1540) ун-тах, удосконалював свої знання у Венеції, Римі, Ляйпцигу В. чителями О. були такі визначні постаті того часу, як Меланхтон і Лютер, друзями - Дюрер, Гутен, Кранах-Старший. 1543 р. після 17-річного перебування за кордоном повернувся на батьківщину, де займався суспільно-політичною діяльністю. Серед суто філософських питань, які розглядав О., найбільшої уваги заслуговують його політико-правові та історіософські ідеї; зокрема, він обстоював суспільно-договірне походження держави, принципи шляхетського парламентаризму, ідеї природного права, свободи, незалежності світської влади від церкви тощо. О. був одним із перших у Європі ідеологів освіченої монархії, хотів бачити в особі короля "філософа на троні". Природне право О. ставив вище від людських законів, які, на його думку, при потребі можна змінювати; обґрунтовував характерні для гуманістичної етики принципи спільного блага (блага народу), патріотизму, служіння державі, підпорядкування приватних інтересів суспільному добру тощо І. сторію О. вважав засобом пробудження самосвідомості народу, історичної пам'яті. Себе він мислив представником і укр. народу, і польськ. держави. В Зх. Європі його називали "українським Демостеном" та "сучасним Ціцероном". Майже усі твори О. були написані лат. мовою.[br]Осн. тв.: "Про турецьку загрозу" (1543); "Про целібат" (1547); "Напучення польському королеві Сигізмунду Августу"(1543,1548); "Промова на похоронах Сигізмунда І" (1559).Філософський енциклопедичний словник > Оріховський, Станіслав
-
19 lightness
n1) легкість, незначна вага2) швидкість, моторність, меткість; спритність3) делікатність, легкість (дотику тощо)4) м'якість, ніжність5) легковажність; безжурність; веселий настрій6) легкотравність (їжі)7) освітленість; ступінь освітлення* * *I [`laitnis] n1) легкість, незначна вага2) моторність, швидкість3) легкість, делікатність (дотику, звертання); м'якість4) легковажність, безтурботність; веселий настрій5) легкість; легкотравність ( їжі)II [`laitnis] nосвітленість, ступінь освітлення -
20 spot
1. n1) пляма, цятка2) крапочка, цяточка3) місце, місцевість; район4) ганьба; безчестя; ганебна пляма5) прищик; цятка, мушка (на обличчі)6) очко (на картах тощо)7) розм. невелика кількість (їжі, питва)8) розм. посада, місце9) місце в програмі (в списку тощо)10) розм. коротка рекламна інформаційна) передача; екстрене повідомлення (по радіо, телебаченню)11) правильне визначення переможця наступних змагань12) амер., розм. долар13) амер., розм. нічний клуб14) військ. коректування (стрільби)15) pl ком. наявний товар; готовий для здавання товар16) амер., розм. скрутне становищеspot analysis — с.г. точковий аналіз (ґрунту)
spot bombing — військ. прицільне бомбардування; бомбардування цілі
spot cash — ком. розрахунок готівкою
spot elevation — топ. позначка висоти
spot goods — ком. наявний товар; товар з негайним здаванням
spot landing — ав. посадка на обмеженій площадці; приземлення у заданій точці
spot test — попереднє випробування; вибіркова перевірка
spot welding — тех. точкове зварювання
tender spot — болюче (уразливе) місце
in spots — спорадично, не завжди
on the spot — відразу, негайно
to be on the spot, to be in a spot — перебувати у скрутному становищі; опинитися у смертельній небезпеці
to put smb. on the spot — уколошкати (угробити) когось
to hit the high spots — амер. торкатися тільки головних питань у розмові
to hit the spot — амер. задовольняти потребу (бажання)
there are spots on the sun — присл. і на сонці є плями
2. v1) плямувати, бруднити; вкривати плямами2) вкриватися плямами3) ганьбити, безчестити, плямувати4) розм. побачити; помітити; пізнавати, розпізнавати; відмічати5) визначити місцеперебування; виявляти, знаходити (противника тощо)6) розташовувати, розміщати7) правильно визначати переможця наступних змагань8) виводити плями (в хімчистці тощо)9) спорт. дати фору10) амер. робити зарубки (на дереві)11) військ. коректувати стрільбу, стежити за результатами стрільби* * *I n1) пляма, цятка; цяточка; "зайчик", світлова пляма2) місце, місцевість, районthe people on the spot — місцеві жителі; місцеві працівники; місце, область почуттів
soft spot — слабість, уподобання
3) ганьба, безчестя, ганебна пляма4) прищик; pl; мeд. висип5) очко (на картах, гральних костях)7) cл.; cл. короткий сон; термін ув'язнення8) місце, посада9) радіо, тб.; cпeц. місце в списку, програмі10) радіо, тб.; cпeц. коротка рекламна або інформаційна передача; екстрене повідомлення ( поза регулярною програмою)12) cл. ресторан; шинок, забігайлівка13) ( a spot) скрутний стан ( a bad або а tight spot); ( the spot) небезпека14) cл. долар ( паперовий)15) = spotlight I 216) вiйcьк. поправка, коректування ( стрільби)17) pl; кoм., бірж. наявний товар; товар, готовий до здачі; товар по касових операціях18) пoлiгp.; cпeц.; = spot illustrationII vin spot — спорадично, не завжди
1) покривати плямами, бруднити, мазати, заляпувати; покриватися плямами; виводити плями ( в хімчистці); цяткувати, мережати2) ганьбити, безчестити, плямувати3) розм. помітити, побачити; упізнати, визначити4) встановити місцезнаходження, засікти, виявити ( супротивника)5) розташовувати, розміщати ( з інтервалами); розставляти по місцях7) вставляти в розклад, у програму; визначати час, місце (заходу, передачі)8) cпopт. дати фору9) cл. робити зарубки ( на деревах)10) вiйcьк. коректувати стрільбу; спостерігати за результатами стрільби11) театр. освітити прожектором, висвітити (актора, деталь сцени)
См. также в других словарях:
освітлювати — 1) = освітлити (робити радісним, сяючим про обличчя, очі тощо), осявати, осяювати, осяяти, осяти, опромінювати, опромінити 2) = освітлити (бути джерелом розуміння, усвідомлення чого н., робити що н. зрозумілим), осявати, осяювати, осяяти, осяти,… … Словник синонімів української мови
освіта — 1) (рівень знань, здобутих у процесі навчання; також загальний рівень знань у суспільстві, державі тощо), освіченість, грамота, просвіта 2) див. навчання 1) … Словник синонімів української мови
намічатися — намітитися 1) (ставати видимим, помітним за наближення, посилення освітлення тощо; діставати чіткість, виразність контурів, ставати яснішим, набирати певної форми тощо), позначатися, позначитися; вимальовуватися, вималюватися, окреслюватися,… … Словник синонімів української мови
світоч — а, ч. 1) заст., поет. Велика свічка. || Смолоскип. || Свічник. || Світило. 2) перен. Той, хто є носієм правди, волі, освіти і т. ін. 3) перен. Те, що є джерелом істини, правди, волі, освіти тощо … Український тлумачний словник
купати — а/ю, а/єш, недок., перех. Занурювати у воду для миття, освіження тощо. || Занурювати що небудь у щось рідке, сипуче і т. ін. •• Купа/ти в барві/нку (люби/стку) мити відваром пахучих трав дитину, щоб вона виросла вродливою і щасливою … Український тлумачний словник
купатися — а/юся, а/єшся, недок. Занурюватись у воду для миття, освіження тощо. || Занурюватись у що небудь рідке, сипуче і т. ін. Купатися в розкоші … Український тлумачний словник
початковий — 1) (від якого / з якого починається щось; характерний для початку якоїсь дії, якогось процесу), вихідний, відправний, первинний; перший, первородний (який виник, створений раніше за все інше); первісний (який існував спочатку й перев. був… … Словник синонімів української мови
Церковная политика гетмана Мазепы — Колокольня Софиевского собора, построенная на средства гетмана Мазепы. На втором этаже установлен Колокол Мазепа … Википедия
Церковное строительство гетмана Мазепы — Колокольня Софиевского собора, построенная на средства гетмана Мазепы. На втором этаже установлен Колокол Мазепа Николаевский военный собор (Киев) Основная статья: Мазепа, Иван Степанович Церковная политика гетмана … Википедия
Церковная деятельность Ивана Мазепы — Колокольня Софиевского собора, построенная на средства гетмана Мазепы. На втором этаже установлен Колокол Мазепа … Википедия
Доманёвка — Эта статья содержит незавершённый перевод с украинского языка. Вы можете помочь проекту, переведя её до конца … Википедия
